Сільські аптеки на межі закриття, а все тому, що їх власник Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» на межі банкрутства. Місцеві жителі бідкаються, адже аптека в селі – це друга артерія життя, після продуктових крамниць.
Якщо закрити аптеки, то людям з онкохворобами, прикутим до ліжка, із цукровим діабетом, яким ліки потрібні кожного дня, доведеться долати шлях у десятки кілометрів, щоб отримати ліки.
Ми спробували розібратися у нагальних питаннях. Скільки ще аптеки протримаються на плаву? Що може зробити місцева влада аби зберегти їх?
П’ять років тому підприємство «Полтавафарм» мало більше 300 точок у сільській місцевості, де люди могли отримати ліки. На нього було покладено соціальну функцію – забезпечувати онкохворих нарковмісними препаратами, людей із діабетичною хворобою – інсуліном.
Щоб хоч якось урегулювати ситуацію з аптеками області, на останній сесії Полтавської обласної ради з бюджету було виділено 5,2 мільйона гривень аби утримати аптеки на плаву.
Першими почали бити на сполох голови сільських рад, на території яких розташовані аптеки. Вони зверталися до місцевої влади і депутатів обласної ради, але в більшості випадків усе, що вони могли зробити, – прийняти запит і направити до дирекції ПОКП «Полтавафарм», так і не дочекавшись відповіді.
Аптеки уже почали закривати, а працівників скорочувати. Уже не функціонує аптека в селі Біляки. Нам удалося поговорити із сільським головою Романом Миколайовичем Мидловцем, який почав займатися питанням збереження аптеки ще в той період, коли криза тільки почала розвалювати ПОКП «Полтавафарм». Мав зустріч із директором підприємства, на той час, Дмитром Івановичем Майбородою. Сільська рада була готова піти на поступки аби тільки зберегти комунальний заклад у селі. Вони дійшли згоди, і аптека продовжила функціонувати, та недовго. Через деякий час фармацевт біляківської аптеки попала під скорочення і аптека перестала працювати.
Із часом така участь може чекати чи не на всі аптеки ПОКП «Полтавафарм», адже уже більше 3 місяців нові препарати до аптек не надходять.
Ми звернулися до Валентини Миколаївни Трапіциної, завідуючої центральної районної аптеки № 132, з питанням «Чого чекати – закриття чи поновлення?». Відповісти виявилося непросто, зараз аптека реалізує залишки препаратів та чекає кінця місяця. Що буде далі, ще достеменно невідомо.
Депутати обласної ради добре ознайомлені із ситуацією закриття аптек, адже жителі неодноразово зверталися із цим гострим питанням в усному і письмовому вигляді. Володимир Миколайович Куцовол мав листування з колишнім директором ПОКП «Полтавафарм» Д. І. Майбородою та головою Полтавської обласної ради О. Ю. Біленьким. Це питання винесли на обговорення на пленарному засіданні облради 24 жовтня. Але фінансового положення підприємства це, звісно, поліпшити не може.
Володимир Михайлович Ярошенко сподівається на подальше функціонування сільських аптек. «Причини занепаду до сих пір не визначено. Як може надприбуткове підприємство отримати 50 мільйонів збитків? Можливо, воно планово готувалось під приватизацію, а ми своєю діяльністю зупинили цей процес», – говорить Володимир Михайлович.
На думку Віталія Івановича Кабачка, ті заходи, які вживає влада, допоможуть лише на деякий час відтягнути момент закриття аптек. Причиною занепаду підприємства він вважає некваліфіковане керівництво. За словами депутата, аптеки зможуть зберегтися тільки в тому випадку, якщо їх викуплять приватні підприємці.
Питання «Що може зробити місцева влада аби зберегти аптеки?» ми поставили голові Семенівської районної ради Віктору Васильовичу Юрченку. Із розмови стало зрозуміло, що вирішити питання можна двома способами: відкрити на території Семенівського району власне комунальне підприємство і зберегти аптеки уже під керівництвом районної ради чи передати приміщення в оренду приватним підприємцям для надання аптечних послуг населенню.
Віктор Васильович більше підтримує другий варіант, він мав звернення-пропозицію до Тетяни Миколаївни Литвинчук, яка є власницею мережі аптек по Семенівському району, із закликом відкрити філії аптек у селах Крива Руда, Горошине, Біляки.
Нам Тетяна Миколаївна розповіла, що більше схильна до негативної відповіді. «Відкриття аптеки – це клопітке та затратне діло. На кожну аптеку треба отримувати окрему ліцензію, що займає багато часу. Також зараз стоять жорсткі вимоги щодо умов для людей з обмеженими можливостями (пандуси) та багато іншого. Тому ця справа більш затратна, ніж прибуткова».
Доречною альтернативою для себе, як для підприємця, вона бачить заключення договору із ФАПами. «Ми можемо забезпечувати ФАПи ліками, які ті уже будуть реалізовувати». Це може забезпечити жителів найвіддаленіших сіл ліками першої необхідності.
Зібравши і опрацювавши всі матеріали, можемо зробити лише один висновок: закриття аптек ПОКП «Полтавафарм» – це лише час і нашій місцевій владі потрібно всерйоз опрацювати нове питання «Як забезпечити ліками села нашого району?».
Інна ВЕРБНЯК
Коментарі