Рада ветеранів с. Брусове глибоко сумує з приводу смерті на 63-му році життя Сіміч Валентини Григорівни (18.06.1959 – 9.03.2022) і висловлює співчуття рідним та близьким покійної. Царство небесне світлій і добрій душі покійної.
Миттєво так пішов у потойбіччя,
А мріялось так довго жити…
Глибоко сумуємо з приводу передчасної смерті на 46-му році життя Реви Ігоря Олексійовича, чудового лікаря-стоматолога, прекрасної людини, яка мала золоту душу, умілі руки, чуйне серце.
Його світ погас, життя, мов тоненька ниточка, обірвалось, зупинивши на життєвій дорозі, де було багато планів і мрій. Він прожив коротке життя, та встиг зробити багато добрих справ, жив чесно і гідно, залишив по собі гарну пам’ять, бо був працьовитою, талановитою, щиросердною, світлою людиною. Раптово перестало битися добре серце, в якому вистачало тепла на всіх.
Світла пам’ять про Ігорька та добрі спомини залишаться назавжди у серцях тих, хто його знав, любив і поважав.
Нехай свята земля береже його вічний сон. Царство небесне світлій душі і вічна пам’ять.
Висловлюємо співчуття згорьованим батькам покійного Лідії Іванівні та Олексію Петровичу Ревам (с. Дем’янівка), усім рідним і близьким.
Із сумом – родина ЄЗЕРСЬКИХ
Глибоко сумуємо з приводу смерті колишньої вчительки математики, колеги, чудової жінки, доброї, життєво мудрої людини Стешенко Тамари Корніївни (с-ще Семенівка). Пішла із життя добра, чуйна, життєво мудра, інтелігентна людина, яка віддавала своє серце дітям, навчаючи і виховуючи їх упродовж десятиліть, дарувала душевне тепло людям, які її оточували, – рідним, колегам, друзям, сусідам. Пішовши в потойбіччя, вона залишила в серцях люблячих її людей біль, спогади і смуток.
Спочивайте спокійно, дорога Вчителько. Вічна Вам пам'ять і Царство небесне.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійної.
Із глибоким сумом і скорботою – сім’я Ольги Петрівни і Анатолія Михайловича ЛИСЕНКІВ
Ви вже далеко, вже Вас, дорога Вчителько, нема,
Як боляче усе це розуміти…
Але повірте, в наших серцях Ви будете вічно жити…
Залишила цей світ на 92-му році життя вчителька від Бога, прекрасна Людина з великим добрим серцем Погребняк Дарія Сергіївна (с. Погребняки).
Вона була чуйною, щиросердною,з доброю милою посмішкою на вустах, життєрадісною, врівноваженою і мудрою.
Любов людську і пам'ять не купити, її треба заслужити – говорить народна мудрість. Даша Сергіївна це заслужила. Вона житиме в серцях всіх її учнів, яким перша вчителька дарувала своє душевне тепло і ласку, була для них другою мамою. Важко усвідомлювати, що сонце цієї надзвичайно доброї, люблячої своїх учнів, колег, батьків, односельців Вчительки і Людини закотилось назавжди.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким покійної.
Хай лебединим пухом буде їй земля, а душі вічний спокій у Царстві небеснім.
Із глибоким сумом – учні, педагогічний колектив, колишні колеги, односельці
Немає дорогого Вчителя і ніколи його вже не буде…
Час минає, а серце все болить…
Нехай земля для Вчителя буде пухом,
Нехай спокійно наш Учитель спить…
Відійшла у вічність добра, щира людина, наш учитель, колега, ветеран педагогічної справи Тукало Іван Іванович (15.05.1945 – 11.03.1922), с. Погребняки.
Важко підібрати слова, щоб висловити співчуття з приводу смерті людини, котра заслужила велику повагу і шану у своїх учнів, колег, односельців. Пішов із життя вчитель, який виховав не одне покоління учнів, уміло навчав їх життєвої мудрості та відповідальності.
Іван Іванович упродовж усього життя вирізнявся стійкістю характеру, силою духу, порядністю, наполегливістю, працьовитістю, громадською активністю, небайдужістю до людських проблем. Це була неординарна, яскрава особистість, талановитий співак, учасник художньої самодіяльності, усіх культурно-масових заходів у селі, незмінний соліст колишнього хору Погребняківського Будинку культури. Він був дуже жвавою, енергійною людиною, великим правдолюбом, хорошим чоловіком для дружини Наталії Іванівни, люблячим батьком трьох синів Володимира Івановича, Юрія Івановича, Івана Івановича, турботливим дідусем.
Із болем у серці ми визнаємо, що вже ніколи не отримаємо його підтримки, не скористаємося його мудрою порадою.
Колектив Погребняківської школи та вчителі, що перебувають на заслуженому відпочинку, усі колишні колеги й учні глибоко сумують із приводу смерті Івана Івановича, висловлюють щирі співчуття і розділяють скорботу та біль рідних, друзів, колег, учнів – усіх, хто його знав і працював із покійним, кого він навчав.
Світла пам'ять про нього завжди житиме в люблячих серцях рідних, друзів, товаришів, колег, учнів.
Дорогий Іван Іванович, Ваш прекрасний голос ще довго буде звучати над Сулою сонячним кларнетом. Хай лебединим пухом буде Вам, дорогий Учителю, земля і вічний спокій у Царстві небеснім.
