7 травня на подвір’ї Лідії Чухліч, що на вулиці Українській, було гамірно. У цей недільний день до нашої землячки завітала делегація викладачів Полтавського університету економіки і торгівлі та слухачі «Університету третього віку», що працює при ПУЕТ.
Навчання поважних студентів, або, як вони говорять, «навчання впродовж життя» (Long Life Learning), не обмежується офлайн чи онлайн лекціями. Жага до знань змушує їх не сидіти на місці, а відвідувати тренінги, практичні заняття і, звичайно, пізнавати рідний край у тематичних поїздках і краєзнавчих екскурсіях.
Ці люди стали гостями обійстя Лідії Іванівни не даремно. Ще змалечку жінка любила те, що оточувало її, звичайні предмети побуту та домашнього вжитку, яким більшість людей не надає значення. Але вона вірила, що ці, на перший погляд, дрібниці відіграють важливу культурно-просвітницьку й інформаційну роль, бо через предмети побуту показує красу й самобутність розмаїтої культури українського народу, який бореться нині за свободу всього цивілізованого світу, долаючи імперське, колоніальне зло.
Домашній музей Лідії Чухліч включає експонати здебільшого власного виробництва, адже від своєї мами увібрала в себе любов до рукодільництва: прясти, ткати на верстаті, вишивати рушники, подушки, скатертини, килими, в’язати різні речі для дому. Усе це роками накопичувалося, прикрашало будинок і з часом перетворило його в справжню світлицю.
Провела мандрівку цією світлицею для гостей екскурсовод зі стажем Любов Мазанько. Також присутні мали змогу помилуватися колекцією глиняних виробів, ознайомитися з бібліотекою краєзнавчої літератури та газетних сторінок з історії рідної землі. У свою чергу, Любов Василівна анонсувала презентацію книги про село Крива Руда, що планується найближчим часом. Автор видання – колишня вчителька місцевої школи Любов Клімук. Після захоплюючої екскурсії події недільного вечора перетворилися в імпровізоване театральне дійство, яке в кращих традиціях української гостинності відтворив народний самодіяльний аматорський колектив «Подоляни». Скромне частування не залишило байдужими втомлених від далекої дороги гостей. Варенички та малосольні огірочки під живе акапельне виконання заходили на ура.
А як же ж без «Рідна мати моя» та «Чорнобривці» напередодні Дня матері. Лідія Іванівна Чухліч стала не просто волонтером, а матір’ю для багатьох військових, яким допомагала, віддаючи останнє. Її син Сергій не полишає військову справу з початку військових дій у 2014 році. Найщиріші слова подяки цій родині за щирий патріотизм, за все українське, яке і в домі, і в помислах!
А я дякую Лідії Іванівні за самовідданість й здатність надихати, а особливо, як колишній сусідці, за запрошення й можливість побувати серед прекрасних людей на своїй завжди рідній серцю Українській...
Михайло ПОГРІБНИЙ
