Феофіл Булдовський (1865-1944) був видатним українським православним діячем і одним із перших священиків, які прагнули створити незалежну Українську православну церкву. Народився в селі Василівка (тепер Полтавська область) і з молодих років брав активну участь у національно-релігійному русі.

Ключові етапи його діяльності:

1. Українізація церкви (1917-1920)

• У 1917 році організував Надзвичайний єпархіальний з’їзд у Полтаві, який виступив за українізацію богослужіння та автокефалію церкви.
• Брав участь у Всеукраїнському Церковному Соборі 1918 року.
• Через активну діяльність заарештований у 1920 році більшовицькими спецслужбами, півроку провів у в’язниці.

2. Єпископ УАПЦ та репресії (1921-1943)

• У 1923 році він став єпископом Лубенським і Миргородським, а пізніше очолив Українську Автокефальну Соборноправну Православно-Канонічну Церкву, яка була альтернативою УАПЦ на чолі з митрополитом Василем Липківським. Під час Другої світової війни Феофіл Булдовський очолив Харківську єпархію Української Автокефальної Православної Церкви, яка діяла під німецькою окупацією.
• Постійно зазнавав переслідувань з боку радянської влади.

3. Друга світова війна та загибель (1943-1944)

• У 1942 році очолив Харківську єпархію УАПЦ, яка діяла під німецькою окупацією.
• У серпні 1943 року після повернення радянської влади заарештований НКВС.
• Загинув у тюрмі 20 січня 1944 року.

Феофіл Булдовський залишив значний слід в історії українського православ’я як борець за незалежну національну церкву, що стала основою для майбутньої Української православної церкви.

Після загибелі Булдовського в 1944 році радянська влада продовжувала активні репресії проти Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). У 1946 році більшість єпископів і священників УАПЦ були арештовані або змушені підпорядкуватися Московському патріархату.

Проте автокефальний рух продовжив існувати в діаспорі, особливо в США та Канаді, де діяли УАПЦ та Українська православна церква в Америці. Відродження УАПЦ в Україні стало можливим лише наприкінці 1980-х років у період перебудови.

Тема Феофіла Булдовського залишається актуальною сьогодні, оскільки Україна продовжує утверджувати незалежність своєї православної церкви. Його боротьба за автокефалію є частиною довготривалого процесу відокремлення Української церкви від Московського патріархату, що завершився наданням Томосу про автокефалію Православній Церкві України (ПЦУ) у 2019 році. Булдовський є символом стійкості перед репресіями та прикладом для сучасних релігійних діячів, які прагнуть зберегти духовну незалежність України в умовах сучасних геополітичних викликів.

Вікторія ЯРОВА, студентка факультету української філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!