Ось і вщухли футбольні пристрасті чергового Мундіалю, що відшумів на стадіонах трьох країн Північної Америки. Це був історичний, по змінах у правилах гри мільйонів, і наймасштабніший чемпіонат світу – 48 збірних і понад сто матчів. На фоні головної події чотириліття ми хочемо повернути вас, шановні читачі, назад на 15 років у часи тріумфу місцевого футболу...
2011-й насправді був одним із років золотого періоду не лише місцевого, а й усього вітчизняного футболу. Два роки тому донецький «Шахтар» здобув найгучнішу перемогу для України на клубному рівні, здобувши Кубок УЄФА, а через рік наша країна прийме домашнє «Євро-2012», де національна збірна вперше зіграє на Чемпіонаті Європи (як тоді не вистачало нових футбольних правил у грі з англійцями). Проводячи паралелі, виграли той турнір саме іспанці, які на той час були ще й чинними чемпіонами світу.
На тлі підйому нашого футболу на світовій арені відбувався розвиток і в регіонах. Того року, поряд із обласним чемпіонатом, уперше вирішили провести Лігу чемпіонів Полтавської області, що ініціювало Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» за згоди Федерації футболу (а футболістів, які грали в останній Лізі чемпіонів, що відбулася в 2018 році, ФФУ вже не допускала гравців до участі в змаганнях під своєю егідою). До речі, говорячи про пік місцевого футболу на Полтавщині, слід сказати, що саме в 2011 році андріївське «Нове життя» стало чемпіоном України серед аматорських команд (перший і, поки що, єдиний здобуток команд області в цьому турнірі).
Попри те, що бажаючих спробувати себе у дебютних футбольних змаганнях виявилося небагато, ідея започаткувати обласний турнір кращих команд районів і визначити найсильнішу сільську команду Полтавщини виявилася вдалою. Команди були розділені на три групи по територіальному принципу, а в складі кожного колективу допускалося лише три так званих «легіонери», в яких на той час у паспорті не було приписки того району, честь якого захищала команда.
Честь тодішнього Семенівського району в престижному турнірі випало захищати команді «СБЛ» із с. Крива Руда, яка роком раніше зуміла перервати гегемонію очеретуватської «Дружби» й, випередивши її всього на одне очко, стати чемпіоном Семенівщини зразка 2010 року. Криворудці потрапили до групи 1, де їхніми суперниками були «Колос» (Петрівка-Роменська, Гадяцький район), «Зірка» (Новоаврамівка, Хорольський район) та «Сула» (Засулля, Лубенський район). Склад інших квартетів був наступним – група 2: «Старт» (Стасі, Диканський район), «Розсошенці» (Полтавський район), «Динамо» (Решетилівка), «Нива» (Кошманівка, Машівський район); група 3: «Колос» (Пашківка, Козельщинський район), «Дрижина» (Дрижина Гребля, Кобеляцький район), «Дніпро» (Садки, Кременчуцький район), «Авангард» (Жуки, Кобеляцький район). До слова, у змаганнях не обов’язково були представлені чемпіони районів: наприклад, суперник криворудців по групі – «Сула» – лише бронзовий призер, чемпіон сезону 2010 року в Лубенському районі – міський «Райз-Максимко» – не мав права брати участь через той же таки ліміт на легіонерів, а срібний призер першості – «Діброва» з Калайдинців– відмовилась від турніру через відсутності фінансування.
Старт обласної Ліги Чемпіонів припав на кінець квітня. Для «СБЛ», яке на той час було одним із претендентів на Кубок району, сезон практично був у розпалі (за тиждень до цього криворудці впевнено перемогли в чвертьфіналі «Веселий Поділ»). У дебютній грі на виїзді вони розписали нульову нічию з гадяцьким «Колосом». Далі була перша домашня гра й упевнена перемога над хорольською «Зіркою» – 2:0 завдяки влучним пострілам Сергія Гирі й Максима Романенка. У Засуллі «СБЛ» знову грає внічию з місцевою «Сулою», що влаштовує обидві команди й вони виходять із групи. Голами відзначилися Вячеслав Мефодієв і двічі Максим Романенко. Цікаво, що з інших двох груп вийшли лише по одній команді – «Нива» (Кошманівка) й «Авангард» (Жуки).
Сліпий жереб півфінальних пар знову звів представників Семенівського та Лубенського районів. На момент плей-офф «СБЛ» уже стало володарем Кубка району пам’яті В. Д. Кізя, здобувши принципові перемоги над «Дружбою» в 1/2 фіналу та семенівським «Атлантом» у вирішальній грі на стадіоні «Колос».
Перша гра півфіналу відбулася в м. Лубни наприкінці травня. Долю зустрічі вирішив несподіваний гол гостей вже на початку зустрічі – на 7 хвилині влучного удару по воротах засульчан завдав досвідчений Віталій Гавренков. За тиждень у Кривій Руді «СБЛ» закріпило перевагу, але цього разу рахунок був переконливим – 6:1. Голами відзначалися Віталій Гавренков (тричі), Максим Романенко (двічі) та Андрій Михайленко. Отже, на криворудців уже чекала машівська «Нива», якій знадобилася лише одна гра – після виїзної поразки 0:3 кобеляцький «Авангард» відмовився від матчу-відповіді.
Так склалося, що вирішальний матч за трофей довелося грати саме в с. Кошманівка, але «рідні стіни» господарям не допомогли, і в напруженій грі, достойній фіналу, тріумфували саме криворудці. Ось що писала про фінальну гру Ліги чемпіонів Полтавщини наша газета...
У фіналі на криворудців 11 червня чекала команда із Машівського району. Фінальна гра, яка проходила на стадіоні чудового спортивного комплексу с. Кошманівка, була дуже напруженою. Перший тайм був за криворудцями. Єдиний гол у цьому таймі забив наш нападник Максим Романенко з чудової передачі Вячеслава Мефодієва. У другому таймі у наші ворота після штрафного удару, який пробивав Віталій Сидоренко, а на добиванні м’яча вдало зіграв Олександр Ткаченко, влетів доволі курйозний гол. Рахунок став 1:1. Після цього гра вирівнялася, напруження постійно зростало. Декілька досить важких ударів відбив наш воротар Назар Смага, який чудово зіграв увесь цей турнір. На останній хвилині матчу наші гравці отримали право на штрафний удар поблизу воріт суперника. Майстерним ударом мимо стінки м’яч у ворота суперника спрямував лідер «СБЛ» Василь Бараннік. Але їхній воротар у відчайдушному стрибку зумів захистити ворота. Відразу ж після цього моменту прозвучав фінальний свисток. Була призначена серія одинадцятиметрових. У цій грі нерви і майстерність були сильніші у наших футболістів. Рахунок 4:2 на нашу користь. Знову відзначився своєю майстерністю воротар Назар Смага. Радості криворудських футболістів і їх вболівальників не було меж. Капітан команди Василь Бараннік під бурхливі оплески присутніх отримав з рук голови Полтавського обласного осередку ВФСТ «Колос» Анатолія Голованя Кубок чемпіонів Полтавської області. Усі гравці команди і її наставники отримали медалі і грамоти, а кращим гравцем фіналу був визнаний Андрій Михайленко, який був нагороджений цінним призом. Хочеться назвати всіх футболістів, які вперше в історії криворудського футболу виграли престижний обласний трофей. Це О. Пугачов, В. Бараннік, А. Михайленко, О. Редун, О. Тхоренко, В. Костяний, С. Гиря, І. Парасочка, М. Романенко, О. Паталах, Р. Мефодієв, Р. Плевако, Р. Кулинич, С. Нікітін, Р. Мартян, В. Гавренков, В. Мироненко, Д. Галето, Н.Смага. Наставники команди Г. М. Мефодієв, П. М. Бабарика.
Участь команди в змаганнях профінансував виробничий підрозділ «Семенівське» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», у якому на той час працювала чверть футболістів команди-тріумфатора...
Ось така спортивна ретроспектива! Це була перша і практично єдина Ліга чемпіонів районів, адже надалі, принаймні в подібних масштабах, вона не проводилася. Тож команда «СБЛ» (Крива Руда) назавжди вписала своє ім’я в історію полтавського футболу!
Михайло ПОГРІБНИЙ
