Для когось бібліотека – це тиша, стелажі з книгами та звичний запах паперу. А для когось – простір, де можна знаходити справжні скарби, відкривати нові історії, спілкуватися, навчатися, творити й надихати інших. Саме такою сучасну бібліотеку бачить наша героїня – провідна бібліографиня, книжкова блогерка, координаторка хабу цифрової освіти та людина, яка вміє говорити про книги мовою сучасного читача.
Владислава Борисівна Гирява народилася у Семенівці. Тут минули її шкільні роки – вона навчалася у Семенівському НВК №1 імені М. М. Хорунжого, який нині є ліцеєм. Після закінчення школи Владислава вступила до Полтавського державного аграрного університету. Здобувши ступінь магістра, працювала на місцевому елеваторі, а згодом пішла у декретну відпустку.
До бібліотеки вона прийшла не випадково. Ще з дитинства дівчина була активною читачкою та неодноразово відвідувала бібліотечні заходи. Тож коли з’явилася вакансія провідного бібліографа, Лідія Григорівна запросила її на співбесіду. Владислава зізнається, що з радістю погодилася, адже бібліотека була для неї знайомим і близьким місцем змалку.
– Владиславо, розкажіть, що Вам найбільше подобається у Вашій роботі?
– Найбільше мені подобається бути оточеною такою кількістю книг, тому що я ще з дитинства обожнюю читати. У бібліотеці можна знайти багато скарбів, про які я навіть не підозрювала, тому мені подобається шукати якісь цікаві видання, гортати книги про мистецтво, робити підбірки непопулярних історій. У нас дуже дружній колектив, ми легко знаходимо спільну мову, тому ходити на роботу для мене – в радість.
– Ви дуже цікаво ведете сторінки бібліотеки в соціальних мережах. Як виникла ідея робити їх саме такими сучасними та креативними?
– Уже два з половиною роки я веду книжковий блог у TikTok, до того ще був блог в Instagram, тому загалом маю восьмирічний досвід ведення соцмереж. Основну діяльність бібліотеки ми висвітлюємо у Facebook. Я розглядаю його не лише як місце, де можна розповісти важливі новини чи викласти звітність, а й як майданчик для креативу та нових ідей. Тому, окрім звичайних дописів, на сторінці можна знайти підбірки, трендові відео й інші цікавинки.
– Як Ви придумуєте ідеї для дописів та відео про книги?
– Оскільки я активно слідкую за книжковою сферою в соцмережах, то звідти й черпаю натхнення для дописів, а деякі ідеї приходять просто з власної фантазії.
– Чи є книга, яку Вам вдалося особливо вдало прорекламувати в соцмережах?
– Я дуже добре «продаю» книги на своїх особистих сторінках у соцмережах, а от сторінку бібліотеки веду без прив’язки до власних вподобань. Але коли приходять читачі в бібліотеку, можу підказати їм, яку книгу в їхньому улюбленому жанрі краще обрати.
– Як Ви вважаєте, чи можуть соціальні мережі повернути молоді інтерес до читання?
– Без соціальних мереж у наш час не обійтись. Смартфони і скролінг дають швидкий дофамін, і багато хто любить погортати стрічку в інтернеті, але навіть після цього потрібен відпочинок. Тому, якщо правильно подати інформацію, можна залучити людей до різного виду відпочинку. Зараз читання, скажімо так, повертається в моду. Я бачу збільшення кількості книжкових блогерів в інтернеті, книги активно друкуються та продаються, тому соцмережі однозначно можуть позитивно впливати на молодь і підсилювати інтерес до читання. Звісно ж, якщо користуватися інтернетом не виключно заради розваг.
– Які формати найбільше «заходять» читачам – відео, огляди книг, рекомендації, гумор, цитати?
– Найкраще людям заходить контент, до якого залучені діти та молодь. А якщо говорити саме про формат, то відео отримують більші охоплення, ніж фото.
– А якою читачкою Ви є самі? Що любите читати найбільше?
– Я найбільше люблю епічне фентезі, а також цікавлюся азійською літературою. Веду блог у TikTok та Instagram, де раджу людям цікаві непопулярні книги, роблю підбірки залежно від запитів. Якщо говорити про моїх улюблених авторів, то це Тед Вільямс, Джордж Мартін, Робін Гобб і Мосян Тонсьов.
– Чи є книга, яку Ви радите буквально кожному?
– Навіть не знаю, мої смаки досить специфічні, щоб радити свої улюблені книги кожному.
– Чи змінилося Ваше власне ставлення до книг після того, як Ви почали працювати в бібліотеці?
– Ні, ставлення до книг не змінилося, бо я і так все життя люблю їх.
– Якою, на Вашу думку, має бути сучасна бібліотека, щоб туди хотілося повертатися?
– Сучасна бібліотека повинна бути простором, який відкритий до нових ідей та підходів. На мою думку, вже не зовсім достатньо просто запропонувати книгу. Потрібно шукати підходи, як залучати більше людей. У нашій бібліотеці ми проводимо різні творчі майстер-класи, екскурсії, ігрові та тематичні заходи, різноманітні лекції. Я є координаторкою хабу цифрової освіти, тому ми ще й надаємо послуги з навчання цифрової грамотності. Наша бібліотека зараз – це багатофункціональний простір для залучення більшої кількості людей. Ще ми співпрацюємо з молодіжним простором «Місце». Спільно з «Місцем» та Анною Колотій ми організували в Семенівці книжковий клуб, тому я є однією з його модераторок. Дуже важливим для бібліотеки є поповнення книжкового фонду, щоб пропонувати нові й цікаві книги. Чим більше новинок різних жанрів, тим більше бажаючих їх прочитати.
– Яку книгу Ви б подарували людині, яка каже: «Я взагалі не люблю читати» – і чому саме її?
– Напевно, це був би «Граф Монте-Крісто» Александра Дюма. Це культова пригодницька історія про справедливість та помсту. Книга з динамічним сюжетом, цікавими інтригами та емоційними моментами, яка точно не залишить нікого байдужим.
Окрім любові до книг і роботи в бібліотеці, наша героїня має ще одне важливе захоплення – поезію. Вона пише вірші ще з дитинства. Основними темами її творчості є кохання та емоції, а також любов до Батьківщини. Каже, що пише про те, що їй болить, проте деякі її поезії не мають жодного стосунку до власного життя. Їй просто подобається розглядати різні сюжети та втілювати їх у слова. Однією з таких поезій є:
бережи кожну ниточку,
кожну зірочку,
що тримає грунт під ногами.
я сьогодні засну
і воскресну,
обіймаючи місяць руками.
мов оголеним проводом в рану.
чи болить тобі? ні, я сильна.
коли сіріус загасає,
коли небо цілунком в губи,
я вдихаю цей присмак: вільна.
За всіма сучасними форматами, трендовими відео та креативними дописами залишається найважливіше – щира любов до книг. Саме вона свого часу привела Владиславу до бібліотеки ще маленькою читачкою, а сьогодні допомагає їй самій зацікавлювати книгами інших.
Можливо, хтось прийде до бібліотеки за конкретною книгою, хтось – на майстер-клас чи зустріч, а хтось спочатку просто побачить цікаве відео у стрічці. Але якщо після цього людина відкриє книгу – значить, усе було недаремно. Бо книга не завжди знаходить свого читача одразу. Іноді їй просто потрібно, щоб хтось допоміг зустрітися.
Ілона КРАВЧЕНКО
