У суботу, 14 липня, головний технолог промислової пасіки ПСП «Дружба», віце-президент Спілки пасічників України Леонід Веред та бджоляр, приватний підприємець Микола Дикун відвідали село Пальчики Бахмацького району.
Метою їхнього візиту було відкриття пам’ятного знака-хреста людині, яку називають основоположником бджільництва, Петру Івановичу Прокоповичу з нагоди 243-ї річниці з дня його народження. За ініціативи почесного бджоляра України Петра Балаша, фінансової допомоги віце-президента Спілки пасічників України Віталія Нагорнюка і наших земляків – засновника ПСП «Дружба» Сергія Семигреєнка та приватного підприємця, бджоляра Миколи Дикуна організовано виготовлення пам’ятного знака.
На жаль, через неналежну підготовчу роботу так і не відбулося його встановлення. Органи місцевого самоврядування пообіцяли встановити хрест у найближчий час на місці старого монумента після упорядкування документів щодо його розміщення. Справа в тому, що перший металевий пам’ятник, який був установлений на могилі відомого пасічника, викрадений. Декілька років на могилі «стирчали» одні штирі. Потім зробили аналог першого пам’ятника з алебастру, але його кожного року пошкоджували. Петро Балаш неодноразово закликав усіх українських пасічників приєднатись до збирання коштів на встановлення нового пам’ятника, який був би міцної конструкції та «не по зубах» вандалам, але все було марно.
З упевненістю можна сказати, що історія не знає жодної людини, яка б стільки зробила для розвитку світового бджолярства, як Петро Іванович Прокопович. Його шлях може служити прикладом любові до світу, життя і маленького крилатого створіння, що робить світ і життя радіснішим та – солодшим. У 1814 році
П. І. Прокопович винайшов перший у світі розбірний рамковий вулик. Рамка стала окремою складовою бджолиної оселі, не створювала позарамкового простору, що додавало комфортності бджолиній зимівлі (на жаль, у сучасних вуликах цей винахід не використовується). Застосування рамки дало змогу бджолярам вільно оглядати бджолину сім’ю, запобігати хворобам бджіл. Завдяки вуликові Прокоповича пасічники стали забирати мед, не завдаючи димом шкоди бджолам. Нині рамкою українського бджоляра послуговуються мільйони пасічників у цілому світі. Ще один видатний винахід П. І. Прокоповича — дерев'яна перегородка з отворами, через які проходять тільки робочі бджоли, що дозволяє отримувати чистий мед у рамках.
Неоціненний внесок Петра Прокоповича у розвиток бджолярства – створення першої і єдиної в Європі школи пасічників. Спочатку школа розташовувалася у рідному селі бджоляра – Митченках, згодом із цією метою він придбав хутір Пальчики, де школа запрацювала від 1830 р.
Похований Петро Прокопович на місці, де була його школа. На могилі дві могильні плити – поруч похований наступник Прокоповича, син Степан Великдан.
Під час візиту делегації бджолярів у с. Пальчики головний редактор журналу «Бджолярський круг» Василь Соломка представив загалу нове видання «Петро Прокопович на наших пасіках», у якому висвітлено практичне втілення винаходів видатного бджоляра в наш час. Ушанувати пам’ять генія-науковця, батька бджільництва, мецената та справжнього українця Петра Івановича Прокоповича, низько вклонитись його таланту, щедрості і любові до «сонячної комахи» та ще раз наголосити на вагомості його відкриттів зібралися громадськість та бджолярська спільнота.
З гордістю наголошуємо на тому, що пам’ять про Петра Івановича Прокоповича – жива. А його високі якості людини, талант вченого і педагога, його патріотизм і любов до рідного краю заслуговують глибокого вивчення і популяризації. Він буде служити ще багатьом поколінням українців благородним прапором на шляху до вдосконалення, науково-технічного прогресу та раціонального використання природних ресурсів.
Олена БУГАЙ
Коментарі