Поет Євгеній Юхниця та його вірші.
Через площу, біля Ратуші, до лавки,
На своїх штанцях-санчатах – сніговійком
Долітаю, й продавщицям, за поріжок:
– Чи у Вас, до серця, є гарячі ліки?
– Ти франківець?
– Ні.
– То ось горнятко кави.
Покупці ж загомоніли й розсміялись,
Й пригощали чимсь, й дискутували жваво,
Чи ще є десь місто, як Франківська радість...
За вітринкою, сніг – помага́ місцевим.
Особливо, у знущаннях з тих, хто з «Лева*».
Я ж, в уяві, поетичив – королеву,
Яка на Ратушу й до нас – снігами, з неба..13.11.16 р. («Івано-Франківська зима»)
Від авт.: *Лева – йдеться про місто ЛьвівСьома ранку. Лютий
Ху́хкає снігами.
Вийшов не зітхнути –
Дихати світами.
...Ой, смакую досвід
Вимерзлий, снігастий...
Дихання свободи –
Послугує щастю?06.02.19 р.
«Слизько...Де моє взуття
Тепле й нековзю́че?
Із шиповим набиттям?
Обережний – хутчий!
...Й дру́зям ес-ем-ес-ки йшли,
Щоб... теж перезулися:
І ми гратися змогли,
І не послизнулися», –
...Написався віршик, але
Діти – геть забракували:
«Тату: секцій, школи – досить...
Й мами нас туди розвозять!»25.11.08 – 16.12.2020 рр.
Орга́ном басить снігопад – вітер, зчумлений дах.
У грубці біснує вогонь на примоклих дровах.
Парує наверх – пар з вологи, а наче, це – я
Злітаю назустріч сніжинкам в блідий зодіак.
Ледь стихне, і боязко навіть од рипу стільця.
А гуркотом шквалища стукає холод кінця.
...Стаєш хоробрішим – за виклику жахних стихій.
О, голос випробувань, може, це час... ще – не мій?..02.12.16 р.
Не покидає сніг гігантський Київ,
І ніжки втеплені киян
То оминають кучмові навійки,
То поринають в пух-лавсан.
...Ми рік чекали бу́льбашного снігу,
Але у лютому, вже тепле сонце-ліки.
...Прозоре морозне блакитне повітря,
А дихаєш – голочками наче, й сидром.19.02.20 р.
На склі балконному з'являються шаради:
Знімає лютий кінострі́чки
Про Занзібар, піратів, шхуни, водоспади
Й про кришталеві черевички.
Стежка́ми: шубки, утепля́нки – дефіляда!
Та кожен дивиться під ноги й гріє ніс.
Та помічаєм зацікавлено заглядки –
Хто вирізняє нас серед ковзко́го міста.
...У ша́рфах, як у коконах-спорудах!
Й не заважає пух нам бачити і чути...
І пара з рота, як у тепловозів,
Якій радіють гості-підморо́зи.13.01.2021 р.
Над країною теплішають сніги.
І надійність проявляється у людях,
Де не смітяться відносини й ставки,
Й зразу виднося – що з ким надалі буде.
...Але інколи насунеться щемке́:
От навіщо знати мені те майбутнє,
У якому й так вовтузюся, й яке
За усі скарби – змінити б... на щось путнє...08.01.2021 р.
На білих шампунях з хуртечій... сіріє відлига.
Окра́йки розбитого посуду... топляться наче.
З якоїсь, здалось, жартівливої сцени, інтриги –
Мороз, який три́мав обійми, порізами... плаче.
...І клаптики снігу, ще білі, з вугільними межами –
Як посуд потрісканий в наших стосунках із свят –
В розлитих образа́х, збудила розта́нь... бісенят,
Що гріються чорно-вуглинними в цятках – пожежами.17.12.15 р.
І вечір, й ніч – снігує вітром
Кожу́шниця сметанних хутр.
– Чи вже не досить – бронзовіти,
Земні, з намурених натур?
На кожен ключ, паркан й шапчинки
Зірчатола́нні балеринки
Дають наметовий балет,
Який... розтане, зовсім, геть.
Та лишить згадоньку кумедами,
Санчатами, і сміхом людним:
Що не сховатись за штахетами,
Й що почуттям є – з неба, струни.08.01.16 р.
Заморозило сходи і куряву.
От і оченьки в паморозь щуримо:
Зупинилась бабуся, бо ковзає.
Пішаки, театральними позами,
Рукавичками – до арматурин,
За автівки, зненацька, тримаються,
А ті, інколи, пікають цяцьками.
...От би, біля кав'ярні вдалося –
Нас з колесами припаркувати
І смаколиком здобним і млостим
Заїдати ковзкі льодо-скати.05.12.21 р.
Мій кіт у змові з січнем незимо́вим
Про щось муркоче.
Він сонячні промінчики собі замовив
І мружиться охоче.
...Кажуть: те́пло на сьоме – у квітні намерзнемось.
Але котик невтомний –
Над батареєю, допоки сте́мне,
А потім, до когось – під ковдру:
...й не вірить народним некітським прикметам.07-11.01.2022 р.
Поверну́сь до тебе у наступному житті.
Можливо, просто м’ятою на підвіконні.
Мене ти зна́йдеш, би не знати самоти –
В крамничці квітів, серед інших еталонних.
...Повір, що я... зміню́ся; і кращою – ніж ти й хотів.
Аби тебе не збезсердечило життя.
Зустрінсь ми молодими, притерлися б на видноті.
А так, ...порівнює минуле – свій суддя...29.12.2021 – 07.01.2022 рр.
