b_385_225_16777215_0_0_images_news_2018_sport_myakota.jpg

Яскравою особистістю в українському футболі цілком заслужено можна назвати Олександра М’якоту. Народився він у Семенівці у вересні 1957 року. Футболу віддано 47 років життя.

Ще навчаючись у молодших класах Семенівської середньої школи №2, Олександр був одним із найрезультативніших гравців щорічних надзвичайно популярних турнірів «Шкіряний м’яч». Його кумиром була зірка світового футболу, бразильський центрфорвард – Пеле. Олександр прагнув наслідувати його. Він так стрімко, впевнено, майстерно починав свої атаки на ворота суперників і, як правило, завжди доводив їх до логічного завершення, записуючи у свій актив усе більше красиво, ефектно забитих голів. За ним надовго залишилося прізвисько від численних уболівальників і шанувальників його таланту – «Пеле». Саме завдяки йому збірна команда району з футболу захищала спортивну честь Полтавщини в турнірі «Шкіряний м’яч» на юнацькому чемпіонаті України і здобула переконливу перемогу в місті Котовськ Одеської області в півфінальному матчі. Фінальний поєдинок відбувся у місті Біла Церква. Юні футболісти з Полтавщини здобули переконливу перемогу, в яку вагому частку вніс і Олександр М’якота, але з «технічних» причин судді віддали перемогу команді дублерів київського «Динамо», за яку одержали солідну грошову винагороду.

При проходженні дійсної військової служби у 1975-1976 рр. у Франкфурті-на-Майні Олександр був одним із найрезультативніших гравців у збірній команді обмеженого контингенту радянських військ у Німеччині. Під час навчання в Черкаському педагогічному інституті він грав у кращих брендових командах «Локомотив» і «Авангард». Після закінчення навчання працював учителем фізкультури в Устимівській, Очеретуватській школах. Село Очеретувате відіграло в трудовій біографії Олександра Григоровича важливу роль. Працюючи в місцевій школі з 1980 по 1985 рік, він був капітаном однієї з кращих у районі футбольних команд колгоспу «Дружба», очолював комсомольську організацію і Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту (ДТСААФ). Разом із керівником колгоспу «Дружба» Євгеном Павловичем Бутенком були делегатами ІV з’їзду ДТСААФ, що проходив у Києві, де Олександр, виступаючи з трибуни форуму, ділився досвідом роботи очолюваної ним первинної організації, відомої на той час в Україні. Очеретуватські комсомольці, взявши шефство над громадським тваринництвом, створили спеціальний комсомольсько-молодіжний кормодобувний загін по заготівлі кормів, який очолив Олександр М’якота. Під час жнив члени загону заготовляли неподалік тваринницьких ферм скирти соломи по 90-100 тонн кожна. Про ударну працю очеретуватської молоді писали не лише обласні, республіканські газети, а й «Комсомольська правда» – орган ЦК ВЛКМ.

Працюючи за спеціальністю в Лубенському лісничому технікумі, Олександр Григорович створив чудову футбольну команду. Із 1990 року він працює в Полтавському національному технічному університеті ім. Юрія Кондратюка на посаді викладача кафедри фізичного виховання, де зарекомендував себе як талановитий тренер із футболу і футзалу. Докладав багато зусиль, уміння, досвіду в становлення і розвиток різних видів спорту. Та найголовнішою його заслугою є створення на базі університету однієї з кращих в Україні полтавської жіночої футбольної команди
«Ніка-Університет», яка була багаторазовим чемпіоном України, і впродовж 10 років він був її беззмінним тренером та начальником. Команда в жодному чемпіонаті не зазнала поразки. Перемагали в міжнародних змаганнях у містах Ельче (Іспанія), Альбена (Болгарія), Гент (Бельгія), Москва (Росія), а також у турнірах і Кубках чемпіонів СНД та країн Балтії.

Приємно відмітити, що серед вихованців О. Г. М’якоти є наші земляки, відомі гравці, майстри спорту Олена Гетьман із Василівки, сестри Наталія і Світлана Черевки із села Рокити, Інна Козловська з Біляків, Влада Гайдук з Очеретуватого. Майстерність, результативність і воля до перемоги у дівчат така велика, що їх сміливо можна назвати аматорами, які досягли рівня професіоналів.

Сьогодні прославлена команда «Ніка-Університет» змінила назву, знайшовши багатого спонсора і відмінну матеріально-технічну базу – Полтавський завод медичного скла. Вона залишається лідером, однією з кращих і є базовою для жіночої збірної команди України з футзалу. Олександр Григорович М’якота вже понад чверть століття працює викладачем фізичного виховання на кафедрі гуманітарних та соціально-економічних навчальних дисциплін Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Крім цього, він успішно працює тренером та суддею з футболу і футзалу. Маючи величезний професійний досвід і арсенал знань, він на високому професійному рівні застосовує їх на практиці. Регулярно проводить цікаві, змістовні семінари з суддівської практики серед студентської молоді як суддя І категорії.

Кожний вільний день, хоча це буває не так часто, Олександр Григорович поспішає додому в Семенівку, бере активну участь у полюванні – своєму хобі, зустрічається з друзями, а їх у нього багато. Та чи не найголовніше – участь в організації і проведенні тренувань та захоплюючих футбольних баталій, що є сенсом його життя.

Валерій ЗІНЧЕНКО

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!