b_385_225_16777215_00_images_news_2021_lesya-evdokimova.jpg

Рідна земля... Столиця нашого дитинства, в якій незабутні пахощі росяних світанків, рідне повітря, що повертає у неквапливе спокійне життя. Рідна земля притягує до себе!

І куди б не занесла нас доля, яких би висот не досягли в житті, – настає та мить, коли захочеться знову хоч на хвильку покинути «кам’яні джунглі» міста та повернутися у рідне село, побачити батьківську хату, поринути у світ дитинства, зустрітися з давніми знайомими у місцях, де колись мріяли, сподівалися й вірили...

Леся Євдокимова (Махно) народилася 4 вересня 1981 року в селі Матвіївка, та все своє свідоме життя прожила в Росії, адже батьки переїхали туди, коли дівчині ще не було й трьох років. Її мама за фахом учителька, родом із с. Середіно, але отримала направлення на роботу в Матвіївку, де й створила сім’ю з місцевим механізатором. Незабаром родина з двома доньками – 2-річною Лесею та її старшою сестрою – переїжджає на далекий Сибір у м. Сургут. У ті часи Тюменська область саме стала центром видобутку нафти та газу, тому переживаючи ріст промислового виробництва, робітничі поселення швидко перетворювалися у міста, де було багато можливостей – як для дорослих, так і дітей. Тому героїня цієї розповіді з 1990 року починає займатися волейболом у сургутській спортивній школі «Геолог». Пізніше переїжджає до Москви насамперед через навчання, граючи у волейбол лише за команду свого вузу. Та вийшло так, що дівчина потрапила до вищої ліги, перетворивши хобі у сенс життя й побудувавши повноцінну спортивну кар’єру.

За своїм амплуа у волейболі, Леся Махно – догравач, або нападник другого темпу (у футболі такий собі варіант плеймейкера, який створює атаки). Основне завдання догравача – бути зв’язуючим: прийняти м’яч та добити до підлоги суперника, інколи доводиться грати на «незручних» м’ячах. Під час кар’єри наша землячка пробувала себе практично на всіх позиціях, проте на професійному рівні виступала саме в ролі догравача.

Професійному волейболу вона віддала 15 років. За цей час виступала за команди: 1998-2000 – «Роси»/»Газпром-Роси» (Москва), 2000-2004 – «Промінь-МДБУ» (Москва), 2004-2005, 2006-2011 – «Динамо» (Москва), 2005-2006 – «ЦСКА», 2011-2013 – «Динамо-Казань». У складі топових волейбольних клубів наша Леся ставала 4-разовою чемпіонкою Росії (2007, 2009, 2012, 2013), 4-разовою віцечемпіонкою (2005, 2008, 2010, 2011), фіналісткою (2007, 2008, 2011) та володаркою Кубка Росії (2005, 2009, 2012), срібним (2007, 2009) та бронзовим (2012) призером волейбольної Ліги чемпіонів, а також MVP (Most Valuable Player, найцінніший гравець) «Фіналу чотирьох» Кубка Росії-2012. Та найбільших висот і міжнародне визнання Леся Махно здобула на національному рівні. У 2003 році в складі студентської збірної Росії вона стала бронзовим призером Всесвітньої універсіади, а починаючи з 2006 року, час від часу запрошувалася до головної команди, поступово торуючи шлях до ключової гравчині національної збірної, з якою спортсменка підкорила «свій Еверест» – виборола світову першість 2010 року.

До XVI чемпіонату світу з волейболу серед жінок, що проходив у Японії у 2010 році, Леся ще не грала за збірну на офіційних турнірах. Більше того, вона вже схилялася до того, щоб завершити кар’єру професійної волейболістки та переїхати до свого майбутнього чоловіка, одного з лідерів російської гандбольної збірної Єгора Євдокимова, котрий на той час грав в Іспанії. Зрештою, вона недарма вважалася однією з найсильніших гравців, будучи зіркою чемпіона країни – казанського «Динамо». Тому зірка Лесі Махно розпорядилася по-своєму, змінивши її життя завдяки шансу і несподіваному виклику до збірної.

Росіянки приїхали до «країни, де сходить сонце» у статусі чинних чемпіонок світу, тож над ними висів додатковий тягар захисту титулу, адже, як говориться, шлях із вершини легший, ніж на вершину. У Токіо у вирішальній грі Росія змагалася з олімпійськими чемпіонками Пекіна-2008 – збірною Бразилії. До фіналу жодна з команд не зазнавала гіркоти поразки. Леся Махно зі своїми партнерками по ходу матчу двічі поступалася бразилійкам, але врешті-решт вирвали перемогу.

Вона пішла з професійного спорту, будучи на піку кар’єри, але повністю покинути волейбол не змогла. Нині Леся викладає для всіх бажаючих у волейбольній школі, запевняючи, що це те, чим вона живе. Це дуже цікава гра, доступна не лише професіоналам. Волейболу наша землячка віддає максимальну концентрацію і життєву енергію, а щоб «підзарядити батарейки» – тоді на Батьківщину, у рідну Матвіївку...

Звісно, свого дитинства у селі дівчина не пам’ятає, але під час нашої розмови згадала, як приїжджала кожне літо: зустрічі з давніми знайомими, відпочинок біля Сули, вечірні посиденьки в клубі. Такі візити до рідного села стали традиційними, і в дорослому віці, будучи мамою, вже її донька Єва з нетерпінням чекає подорожі в Україну, на Полтавщину, мальовниче Посулля, де чекає на зустріч з подружкою Анітою.

Життя спортсменки бурхливе: постійні виїзди, перельоти, тренувальні збори, режим. Та, за ліпшої нагоди, Леся Махно хоча б на пару днів завжди «виривалася» до Матвіївки. «Тут по-особливому тепло, спокійно й затишно, це місце, де отримую заряд позитивних емоцій та енергії, це своєрідне «місце сили», – ділиться видатна волейболістка емоціями про малу батьківщину. Її батьки живуть у Сургуті і також щоліта їздять в Україну, залишаючись тут на кілька місяців. На запитання, чи не замислювалася вона про переїзд до України та продовження тут тренерської діяльності, Леся з посмішкою сказала, що все можливо. Минулорічний карантин вона пережила саме в Україні і не приховує, що за майже рік перебування тут до неї закрадалися такі думки. Та на все своя воля і на все своя доля, яка вже одного разу допомогла нашій землячці зробити правильний вибір.

Побажаємо ж нашій Лесі успіхів, не дивлячись ні на які вибрики долі, впевнено йти по життю та досягати нових вершин уже як професійному тренеру!

Михайло ПОГРІБНИЙ

Читайте також: Від шкільної команди в Очеретуватому – до тренерського помосту в Лізі чемпіонів

Від драмгуртка у семенівському дитсадку – до гучних овацій в культурній столиці України

Столичний шоубіз – у будні, спілкування з біляківською природою – на вихідні

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка